Додатковий строк для прийняття спадщини через суд: коли та як можливо поновити права спадкоємця

Пропустили строк на прийняття спадщини? Це ще не кінець. Законодавство України передбачає можливість відновлення порушеного права на спадщину — шляхом звернення до суду з вимогою про надання додаткового строку для її прийняття.

Як поновити свої права через суд?

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Якщо ви шукаєте, як прийняти спадщину через суд у Рівненській області — ця інформація для вас.

Які причини вважаються поважними?

Закон не містить чіткого переліку поважних причин, однак судова практика визначає їх як об’єктивні, непереборні та іст0тні труднощі, що завадили спадкоємцю вчасно подати заяву. До таких причин можуть належати:
– тяжка хвор0ба або перебування на лікуванні;
– тривале відрядження або перебування за к0рдоном;
– необізнаність про наявність заповіту.

Юридична допомога адвоката по спадковим справам в Рівному

Якщо ви опинилися в ситуації, коли пропущено строк для прийняття спадщини, зверніться за професійною допомогою.
Адвокат у Рівному допоможе вам:
– оцінити перспективи справи;
– зібрати необхідні докази;
– підготувати та подати позов;
– представити інтереси в суді;
– 0тримає рішення суду.
У разі задоволення позову, суд визначить додатковий строк, тоді Ви матимете право на звернення до нотаріуса для прийняття спадщини у межах встановленог0 в рішенні суду строку.

Судова практика Верховного Суду

Судова практика Верховного Суду України надає роз’яснення щодо поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини:

Тривала хвороба: У постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19 Верховний Суд визнав перебування спадкоємця на амбулаторному лікуванні достатньою підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Складні умови праці: У постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 Верховний Суд визнав складні умови праці, пов’язані з тривалими відрядженнями, поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Необізнаність про смерть спадкодавця: У постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20 Верховний Суд дійшов висновку, що необізнаність позивача про смерть батька та проживання в іноземній державі протягом тривалого часу не є поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Проживання в зоні бойових дій: У постанові від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23 Верховний Суд констатував, що проживання спадкоємця в зоні, де відбувались активні бойові дії, є достатньою підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зміна групи оподаткування ФОП у Рівному: з 2 на 3 і навпаки | Адвокат Рівне

Фізичні особи-підприємці в Україні мають змогу працювати на спрощеній системі оподаткування, 0бираючи найбільш вигідну групу. Найпоширеніші серед них — 2-га та 3-тя групи. Але іноді виникає потреба змінити групу оподаткування. Якщ0 ви шукаєте фахову юридичну консультацію або допомогу адвоката у Рівному — звертайтесь до спеціалістів, які знають усі нюанси податкового законодавства. У цій статті розглянемо, коли та як це зр0бити правильн0.

Зміна групи оподаткування ФОП — це не складна, але відповідальна процедура. Вона дозволяє оптимізувати податкове навантаження та адаптувати бізнес до нових умов. Головне — дотримуватись строків і вимог законодавства. Якщо вам потрібна допомога адвоката у Рівному для переходу між групами ФОП або консультація щодо вибору найвигіднішої системи оподаткування — звертайтесь до адвоката в Рівному з досвідом супроводу підприємницької діяльності.

Перехід з 2 на 3 групу ФОП

•  Ви плануєте працювати з юридичними особами або великим бізнесом.
•  Ваш дохід перевищує встановлений ліміт.
•  Є потреба зареєструватися платником ПДВ.
•  Хочете мати більше свободи у виборі видів діяльності.

Перехід з 3 на 2 групу

• Обсяг доходу зменшився.
• Ваша діяльність — торгівля або послуги для фіз0сіб і ФОП.
• Ви прагнете зменшити адміністративне навантаження та спростити звітність.
• Немає потреби працювати з ПДВ.

Важливі нюанси

• Зміна групи можлива не частіше, ніж раз на квартал.
• Податкова може автоматично перевести ФОП на іншу групу або загальну систему при порушенні умов (наприклад, перевищення ліміту доходу).
• Для переходу на 2 групу переконайтесь, що ваша діяльність дозволена для неї згідно з КВЕД.
• Перевірте, чи відповідає ваша діяльність умовам нової групи.
• Оцініть фінансову вигідність — скільки реально платитимете податків.
• Проконсультуйтесь з бухгалтером аб0 юристом.
• Подбайте про своєчасну зміну реквізитів у договорах та банку (за потреби).

Як змінити групу оподаткування

1. Подайте заяву до податкової за формою №1-ПП. Це можна зробити через електронний кабінет платника або особисто в податковій.
2. Дотримайтесь строків. Заяву потрібно подати до 15 числа останнього місяця кварталу, щоб перейти на нову групу з початку наступного кварталу. Наприклад: подаєте до 15 червня — перехід з 1 липня.
3. Очікуйте підтвердження. Податкова видає новий витяг з реєстру платників єдиного податку з оновленою інформацією.

Якщо не оформити земельний пай до 2028 року, право власності на нього перейде в державу

Основним нормативно-правовим документом, який юридично врегульовує земельні питання щодо паїв, є ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділян0к власникам земельних част0к (паїв)”.
З метою 0статочного завершення пр0цесу паювання колишніх колгоспів, у 2018 році було прийнято ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власн0сті на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськ0г0сподарськ0г0 призначення, зап0бігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”. Ухваливши законопроєкт №11150, Верховна рада України продовжила термін оформлення права власності на земельні паї до 2028 року. Це рішення дає власникам більше часу на реєстрацію паїв і дозволяє уникнути переходу ділянок у комунальну власність.
У відповідності до норм цих законів, якщо до 01 січня 2028 року власник невитребуваного паю (земельної ділянки) чи його спадкоємці, котрі прийняли спадщину, не оформлять належну документацію на земельний пай і не зареєструють право власності в ЄДРРПННМ, то таке право вони втрачають і вважаються такими, що відмовились від свого права на земельний пай і не витребувані земельні частки (паї) будуть передані у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Земельна ділянка (пай) має статус не витребуваної коли:
– власник отримав сертифікат на право земельного паю, однак право власності на такий пай не зареєстрував;
– власник отримав сертифікат на право земельного паю і за життя не оформив право власності на такий пай, а після смерті його спадкоємці не оформили спадщину;
– громадяни, які мають законне право на отримання земельної частки (паю), не отримали сертифікат на право земельного паю, однак є рішення відповідного органу про передачу їм таких ділянок у користування або записи в погосподарських книгах.

Для оформлення права власності на земельну ділянку (пай) необхідно:
– звернутися до сільської/селищної ради чи територіальної громади із письмовим клопотанням про передачу у власність земельної ділянки та надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
– звернутися до землевпорядної організації для розробки такої проектної документації із землеустрою;
– за результатами розр0бки вказаної документації необхідно зареєструвати земельну ділянку в Державному земельн0му кадастрі (ДЗК) з присв0єнням їй кадастрового н0меру та 0тримати витяг з ДЗК.
– звернутися до органу місцевого самоврядування/ОТГ для затвердження проектної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у приватну власність;
– звернутись до державного реєстратора чи ЦНАП для здійснення реєстрацію про право власності на земельну ділянку в ЄДРРПННМ та витяг про державну реєстрації права власності на земельну ділянку.

Спадкоємці, які не оформили спадщину і не отримали у спадок сертифікат на право земельного паю, можуть звернутись до суду за захистом свого земельного права.

Розірвання шлюбу та поділ майна, коли один із подружжя за кордоном

Сучасні реалії призвели до зростання кількості розлучень, коли один з подружжя перебуває в Україні, а інший за її межами. Тому далі ми відповімо на найбільш поширені питання щодо розірвання шлюбу в такій ситуації.

Як розірвати шлюб, коли немає спільних дітей?

Відповідно до Сімейного кодексу України розірвання шлюбу проводить орган державної реєстрації актів цивільного стану – ДРАЦС. Припинення шлюбу здійснюється за згодою обох з подружжя чи за рішенням суду.

За наявності спільної згоди на розірвання шлюбу, коли чоловік або дружина перебувають за межами України і не мають спільних дітей, алгоритм дій такий:

1. Якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до ДРАЦС (перебуває за кордоном), йому потрібно скласти заяву про розірвання шлюбу, завірити її нотаріально та передати тому з подружжя, хто перебуває в Україні.
2.  Другий з подружжя, який перебуває в Україні, готує заяву від свого імені, подає свою заяву, та нотаріально завірену заяву іншого, отриману із-за кордону до ДРАЦС за місцем реєстрації одного з подружжя (під час воєнного стану подавати заяву можна у будь-який ДРАГС, незалежно від місця реєстрації).
3. Реєстрація розірвання шлюбу проходить у присутності обох з подружжя, однак, якщо один із них перебуває за межами України – реєстрацію проведуть, якщо він передасть до ДРАЦС повідомлення про згоду розірвання шлюбу без його присутності. Згода подається у письмовій формі, а підпис засвідчується нотаріально.

Тож, для скасування шлюбних відносин тому з подружжя, хто перебуває за кордоном потрібно підготувати та передати два документи: заяву на розірвання шлюбу і повідомлення про згоду реєстрації розірвання шлюбу без його присутності. Обидва документи засвідчують нотаріально, а в разі складання іноземними мовами – обов’язково додають переклад українською.

Якщо ніхто з подружжя не відкличе заяву протягом місяця з дати їхнього подання – ДРАЦС здійснить реєстрацію розірвання шлюбу і видасть відповідне свідоцтво.

Як розірвати шлюб, коли є спільні неповнолітні діти?

В такому випадку розірвати шлюб можливо тільки у судовому порядку – після подання спільної заяви до суду.

В порядку позовного провадження здійснюється розірвання шлюбу, коли подружжя має спільних неповнолітніх дітей.

В порядку окремого провадження розлучення можливе, якщо один з подружжя перебуває на окупованій території чи не має можливості подати заяву про розірвання шлюбу з інших причин.

Коли один із подружжя перебуває за кордоном – подати документи до суду він може такими способами:

• За допомоги адвоката через канцелярію суду або через електронний кабінет адвоката;
• Надіслати на електронну пошту суду позовну заяву, завірену електронно-цифровим підписом та всі інші документи;
• Онлайн – звернутися до суду через підсистему «Електронний суд».

Отримавши позовну заяву, суд приймає її до розгляду та призначає дату засідання. На сайті «Судова влада України» ви можете відслідковувати дату реєстрації, дізнатися номер справи та дату засідання суду.

Якщо дружина чи чоловік перебувають за кордоном і не можуть бути фізично присутніми на засідання суду, є кілька варіантів дій:

1. Попередньо надіслати до суду заяву про розгляд справи без його участі. В заяві має бути зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
2. Задіяти адвоката, який братиме участь у засіданні суду як представник позивача чи відповідача, представлятиме його інтереси на підставі відповідної документації.
3. Брати участь онлайн – у форматі відеоконференції. Для цього через підсистему «Електронний суд» або на електронну адресу судової установи потрібно подати клопотання, завірене електронним цифровим підписом. Клопотання подають за 5 днів до судового засідання, а його копію з доказами надсилання до суду надають іншій стороні. Суд має розглянути це клопотання і повідомити про технічну можливість проведення засідання із застосуванням відеозв’язку.

Щоб отримати судове рішення:

• Зверніться до суду особисто із заявою про видання копії судового рішення;
• На електронну пошту суду надішліть заяву про видання судового рішення, завірену електронним цифровим підписом;
• Завантажте рішення в особистому кабінеті «Електронного суду»;
• Отримайте рішення у додатку Дія.

Після розірвання шлюбу в судовому порядку, суд надсилає в ДРАЦС рішення про розірвання шлюбу за місцем ухвалення. Відповідно до цього рішення вносять відомості до державного реєстру актів цивільного стану громадян та ставлять відмітку в актовому записі про шлюб.

Розірвання шлюбу: коли потрібен адвокат?

При розірванні шлюбу у судовому порядку адвокат знадобиться стороні, яка перебуває за кордоном і з будь-яких причин не може представляти себе особисто. Так само, послуги адвоката можуть стати в нагоді і коли обоє з подружжя перебувають в Україні та мають певні спірні моменти щодо догляду дітей чи розподілу майна. Коли ж одна сторона за кордоном – адвокатський супровід особливо актуальний. Адже фахівець допомагає відразу з кількома важливими питаннями:

• Представляє інтереси позивача/відповідача у суді;
• Допомагає з усіма кроками підготовки до судового засідання;
• Зорієнтує про всі необхідні документи для вирішення спорів щодо сімейних справ та розподілу майна.

Серед ситуацій, коли варто звернутися до адвоката:

• У подружжя відсутня згода щодо розірвання шлюбу;
• Є факти насильства чи жорстокого поводження у сім’ї
• Невідоме місце проживання одного з подружжя та відсутній контакт з ним;
• Складні майнові питання: відсутність згоди на добровільний поділ майна подружжя, факти приховування майна, незаконне відчуження майна одним з подружжя, переоформлення транспортного засобу, здійснене без згоди одного з подружжя, тощо;
• Вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною, позбавлення батьківських прав, заборгованість по аліментах.

Фахівці нашого адвокатського об’єднання допоможуть вам відстояти свої інтереси в суді.

Також, розриваючи шлюб за допомогою адвоката чоловікові не потрібно відвідувати органи ДРАЦС і пред’явдяти війсково-обліковий документи при отриманні адміністративної послуги.

Особливості розподілу майна без участі позивача/відповідача, коли він за кордоном

Якщо подружжя під час розлучення не може досягти згоди у поділі майна, при цьому один із них перебуває за кордоном – майнові питання вирішуються у судовому порядку. Заяву потрібно подати до судової установи за місцем проживання відповідача. Але якщо його встановити не вдається – за місцем реєстрації майна. При цьому необхідно вказати останню відому адресу реєстрації відповідача, оскільки суд має повідомити його про розгляд справи.

Поділу підлягає майно, набуте у період чинності шлюбу (або спільного проживання – цивільного шлюбу). Не підлягає поділу майно, придбане за особисті кошти чоловіка/дружини, отримане у спадок чи за договором дарування, набуте до шлюбу (але це не вичерпний список).

Важливо розуміти, що розірвання шлюбу не дорівнює поділу майна. Якщо подружжя розлучилося, але не врегулювало майнові питання – майно продовжує перебувати у спільній власності. Так само можливий поділ майна без розірвання шлюбу.

Відповідно до загальних правил, частки спільного майна чоловіка та дружини є рівними, якщо немає попередніх угод чи шлюбних договорів, які регулюють ці частки.

Якщо спільно нажите майно знаходиться в Україні, де і проживало подружжя весь час, до виїзду дружини/чоловіка за кордон – поділ здійснюється відповідно до чинного українського законодавства. У випадках, коли нерухоме майно знаходиться за межами території України, його поділ проводять судами держави, де воно знаходиться. Розподіл майна також може здійснюватися відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх угод, укладених Україною.

Таким чином, в кожному індивідуальному випадку початково визначають, за правом якої держави буде здійснюватися розподіл майна.

До якого суду звертатися?

• При поділі нерухомого майна потрібно звертатися для поділу до судової установи за місцем знаходження майна.
• При поділі іншого майна – встановлюється у кожному випадку індивідуально.

Усі питання щодо поділу майна подружжя мають обмеження строку позовної давності – 3 роки з моменту розірвання шлюбу.

Оскільки спірні майнові питання мають багато нюансів – до їхнього вирішення краще залучати адвокатів, які допоможуть вирішити юридичні нюанси та прискорюють процес.

Укладати цівільно-правову угоду не потрібно оформляти працівника (стратити не можна помилувати)

Цивільно-правова угода – фoрма дoгoвору, відмінна вiд трудового договору, щoдо залучення працівників дo праці.

Кoжен роботодавеь хоче зекономити на податках, якi сплачує за кожного працівника, i тому обирає форму укладення відносин через цивільно-правовий договір. На практиці в процесі діяльності підприємства невірно оформляють з працівниками ЦПУ i при перевірці інспекцією праці отримують величезні штрафи. Органи держпраці знають про такi “схеми працевлаштування”, i тoму під час перевірки саме на цi ЦПУ звертають oсoбливу увагу, щоб викрити приховані трудoві відносини з працівником.

Вкoтре Верховний суд України висловив свою правову позицію щодо “прихованих трудових відносин” (постанова у справі №360/1845/19 вiд 28.07.2021р., у справі №420/2174/19 від 09.06.2021р.). В своїй постанові ВСУ зазначив, що основною oзнакою, яка відрізняє цивiльнi вiдносини вiд трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес органiзацiї трудової дiяльностi. За цивільно-правoвим договором процес організації трудoвoї діяльнoсті залишається за йoгo межами, метoю договору є отримання певнoгo матерiальнoго результату.

Отже, якщо підприємство обрало такий спосіб укладення відносин з працівником, як цивільний договір, то воно повинно приділити увагу для правильного оформлення цивільно-правової угоди, щоб в результаті у органів держпраці не було підстав для накладення штрафу.
Наші спеціалісти по трудовому праву в Рівному радять відобразити в тексті ЦПУ наступні умови:
– сторони Замовник та Виконавець;
– відомості про конкретні обсяги роботи чи послуги та кінцевий результат;
– умови оплати конкретно виконаної робoти чи пoслуги;
– спосiб замовлення роботи чи пoслуги;
– конкретнi строки виконання робіт чи надання послуг;
– самоорганізація своєї роботи i виконнання її на власний ризик;
– не пiдпорядкованість правилам внутрiшнього-трудового розпорядку та посадовим інструкціям;
– відсутність систематичності виконання робіт чи надання послуг;
– спосiб розрахунку за виконану роботу чи надану пoслугу.

Наші адвокат в Рівне/юрист Рівне мають досвід щодо розроблення подібних ЦПУ і маю досвід в оскарженні рішень органів держпраці при накладенні штрафів за неоофрмлення трудового договору з працівником. Завжди готові надати правову допомогу та захист Ваших прав у вказаній сфері відносин.

Захист прав військовослужбовців

Одним із завдань адвоката по захисту прав війсковослужбовців є формування в суспільстві позитивного образу військовослужбовця, взірця героїзму та патріотизму.
Наші адвокати в Рівному мають намір зборити все необхідне для впровадження заходів, спрямованих на формування громадянської думки щодо престижу військової служби та професії військовослужбовця, підвищення обізнаності про Збройні сили України та захищеності прав військовослужбовців.

Останній часом надходить велика кількість скарг від громадян під час призову на військову службу та від військослужбовців про порушення їхніх прав у період служби.

На підставі таких звернень було виявлено ряд порушень вимог вищевказаних законів, зокрема:

• порушення вимог щодо порядку призову, відстрочки від призову, порядку проходження військово-лікарської комісії;
• порушення прав під час проходження військової служби в ЗСУ та звільнення з військової служби;
• порушення порядку перетину державного кордону України особами, яким надано відстрочка від проходження військової служби;
• порушення права на виплату компенсації сім’ям загиблих військовослужбовців;
• відмова у наданні статусу “Учасник бойових дій”, бездіяльність органів місцевої влади у наданні статусу “Член сім’ї загиблого ветерана війни”.

Тому слід нагадати про основні законні права та соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Перерахунок пенсії пенсіонерам МВС / пенсіонерам ЧАЕС

Адвокатське об’єднання активно допомагає пенсіонерам підготувати документи для перерахунку пенсії.

На перерахунок пенсії мають всі колишні працівними міліції, які отримують пенсію, на наступних умовах:

– відповідно до нових посадових окладів працівників поліції по прирівняним посадам, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”;

– з урахуванням всіх  відомостей про розміри основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

– з урахуванням сум грошового забезпечення у розмірі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. При цьому, максимальний розмір пенсії 90% процентів відповідних сум грошового забезпечення, з 08.07.2011 року – 80%, з 27.03.2014 року – 70%.

Відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Такий правовий висновок міститься  у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.

Перерахунок та підвищення пенсії по “чорнобильцям”.

Непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, має право на підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, відповідно до статті 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 пп.7 п.4 розділу І вказаного Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), що має наслідком відновлення дії ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Однак, ПФУ протиправно не здійснює нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, починаючи з 13.09.2021р.

Відсторонення від роботи через відсутність щеплення від COVID19 – незаконне

З 09 грудня 2021 року почали відсторонювати від роботи працiвників, держслужбовцiв та iнших осіб, перелiк яких зазначено в наказі МОЗу №2393 від 01 листoпада 2021 року, і які не зробили хoча б oднієї дози щеплення проти Covid-19.

Нагадаємо, що постанова КМУ і відповідний наказ МOЗ затвердили перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням. В даних документах зазначено, що працівники, які станом на 09 грудня 2021 року не будуть мати документа про щеплення, сертифіката чи довiдки про одужання від COVІD-19 або довідки про протипоказання до щеплення, можуть бути відсторонені робтодавцем від роботи без збереження заробітної плати.
Однак звертаємо Вашу увагу, що таке відсторонення від роботи є незаконним та протиправним з огляду на наступне.
Приймаючи наказ про відсторонення від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, роботодавець керується ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 ЗУ “Про захист населення від iнфекційних хвороб”, наказом МОЗ “Про затвердження Перелiку професiй, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням” від 04.10.2021р. №2153.
Фактично у зв`язку з виданням такого протиправного наказу про відсторонення, громадянина позбавляють права на працю і ставлять у дискредитаційне положення перед іншими працівниками, і тому Адвокатське об’єднання “Корпорація права” вважає, що такий таказ має бути скасований в судовому порядку з покладенням на роботодавця всіх витрат працівника.

Статтею 43 Конституції кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Трудові відносини в Україні врегульовані КЗпП України. Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та забoронена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.
Статтею 46 Кодексу встановлено, що відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, перелік підстав для відсторонення працівника від рoботи, який визначений статтею 46 Кодексу, не є виключним; положення цієї статті передбачають можливість його розширення, проте лише актами законодавства України.
Згідно з положеннями статті 12 ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб”, профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Отже, Законом визначено конкретний перелік обов`язкових щеплень, а щеплення від респіраторної хвoроби COVID-19 за статтею 12 Закону не є обов`язковим.
Аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що ухвалення рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень на відповідних територіях віднесено до виключної компетенції головного державного санітарного лікаря України, головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, а також головних державних санітарних лікарів областей, міст Києва та Севастополя та за умови наявності відповідних епідемічних показань.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу (далі Постанова КМУ), передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та частини третьої статті 5 Закону України “Про державну службу”, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновoк про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Пунктом 1 статті 92 Конституції встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.
Відсторонення від роботи є втручанням у правo людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом йoгo oбмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Оскільки наказ про відсторонення працівників приймається в спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції та статті 12 Закону, і поза межами конституційних повноважень Кабінету Міністрів України, можна дійти до висновку про неможливість застoсування до спірних правовідносин положень Постанови КМУ та необхідність вирішення спору на підставі норм статей 43, 92 Конституції, з огляду на те, що в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти COVID-19.

Отже жодним законом чи iншим актом не передбачено правової можливостi відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від COVІD-19.

Поділ автомобіля при розлученні або як отримати компенсацію за свою частку у спільному авто

Нагадаємо, що згідно чинного законодавства України – все майно, яке набуте подружжям за час шлюбу належить подружжю на праві спільної сумісної власності і у випадку розірвання шлюбу таке майно підлягає поділу у рівних частках.

Автомобіль є неподільною річчю, який не можливо використати за призначенням у разі розподілу на “частини”.
Але чи можливо поділити автомобіль при розлученні? І що робити, якщо у свідоцтві про реєстрацію на авто вказаний лише один з подружжя?

Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вказане також підтверджує ч.3 ст.368 ЦК України згідно якої, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
Якщо річ неможливо розділити, вона присуджується одному з подружжя. Якщо виділити в натурі частину із загального майна не можна, хтось один із подружжя має право на отримання від іншого грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини.
Таким чином, відповідно до вимог ст.71 СКУ присудження судом одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ (автомобіль) допускається.

Отже, з урахуванням вартості такого автомобіля суд може залишити у власності того, хто зазначений в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, стягнувши на користь іншого з подружжя грошову компенсацію у розмірі 1/2 вартості такого авто. Таким чином інший з подружжя має захист своїх прав не залежно чи буде проданий такий автомобіль чи залишиться у власності іншого з подружжя.

Програмний РРО: бюджетне рішення для будь-якого бізнесу

Сьогодні вже ні для кого не секрет, що для ФОП – платників єдиного податку 2,3,4 груп вводиться обов’язкове використання РРО/ПРРО з початку 2021 р. Хоча з початку року використовувати РРО повинні  Інтернет-магазини; ресторани та кафе, туристичні агенції та туроператори, готелі; продавці ювелірних виробів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, текстилю; магазини, що торгують вживаними товарами тощо, проте з 01.01.2022року застосування РРО/ПРРО повинно стати обов’язковим для всіх ФОП, крім платників єдиного податку 1ї групи, що здійснюють торгівлю за готівку на ринках.

Однак є і послаблення цих вимог: РРО/ПРРО не застосовують ФОП 2-4 групи ст. при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Окрім обов’язковості застосування РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операції, законодавець ще й передбачив низку штрафів у 2021 році за незастосування РРО/ПРРО, а саме:

• 10% вартості проданих товарів – перше порушення;
• 50% вартості проданих товарів – кожне наступне.

ФОПам, які працюють давно і вже стикались з традиційним РРО буде легко оцінити переваги програмного реєстратора розрахункових операцій. Оскільки той не вимагає систематичного обслуговування, обов’язкового використання спеціальної касової стрічки, друку та зберігання Z-звітів тощо. Це програмне рішення, що легко інтегрується у вашу облікову програму і забезпечує передачу і зберігання необхідної інформації (згідно вимог чинного законодавства) в автоматичному режимі. На відміну від звичайних касових апаратів, ПРРО працює в «хмарі» цілодобово, без перерв, не вимагає заміни касира і ручного перемикання змін. Перевагою є також відсутність необхідності друку паперових фіскальних чеків, оскільки їх можна відправляти клієнту на e-mail, sms або месенджер.

Оскільки на ринку програмних рішень ПРРО доволі велика пропозиція програмних продуктів, то підібрати і впровадити саме такий, як підходить вашому бізнесу, буде доволі просто. До того ж, багато розробників пропонує постійну підтримку свого продукту і  із зміною законодавства, вам не потрібно буде переживати щодо некоректної роботи вашого ПРРО. Достатнім буде лише встановити чергове оновлення.

Можна сміливо стверджувати, що програмний реєстратор розрахункових операцій є економним, самодостатнім і прогресивним рішенням для будь-якого бізнесу; економить кошти, не вимагає систематичного обслуговування, автоматично фіскалізує продажі та самостійно передає звіти на сервери ДПС.

Спеціаліст з бухгалтерського обліку та аудиту
Наталія (068) 353-61-64